Лежав боєць і важко дихав,
Він кров’ю стік та помирав,
І побратиму дуже тихо
Вустами ледве прошептав:
Приспів:
-Тримайся, брате, вірний друже,
За мене оркам відомсти,
Бо я хотів ще жити дуже,
Проте не зміг.. А ти живи!
Закрились очі та скотилась
Сльоза солона по лиці.
А з рани кров іще сочилась
І розпливалась по руці.
Приспів:
Тримайся, брате, вірний друже,
За мене оркам відомсти,
Бо я хотів ще жити дуже,
Проте не зміг.. А ти живи!
Пробач! - сказав йому востаннє,
-Що ти загинув – я живий!
Ми переможем й мир настане -
Тебе згадаю молодим..
Приспів:
І скажу: -Брате, вірний друже,
Ніколи оркам не прощу,
Я за тобою завжди тужу
Й за двох живу.. За двох живу!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989460
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.07.2023
автор: Ольга Калина