Ще не гупають груш цвіркуни захмілілі,
Вимивають дощі розпашілі, м'ягкі,
Паперівки в траві в сніжно-білому тілі
Спокушають спросоння боками, п'янкі.
Вигорає роса від напалму осоння,
У розніжений світ виливається мідь,
Ти лежиш горілиць піднебесній стороння,
І не бачить ніхто твою з'їдену хіть.
В несподіваний лет розгортається воля,
Смарагдових зіниць переможний політ,
Ти цілуєш повітрям суничного поля,
Окриваючи світлом малин дивосвіт.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989370
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.07.2023
автор: Валерій Лазор