Упала тихо ніч і прийшов сон дивний,
Здавалось бачила картину наяву,
Життя складалося в день один незвичний,
Втікав несміло він у темряву п'янку.
Минуле сховалось в небуття мов прірву,
Залишилося в пам'яті пережите,
Яскраві моменти зі старого фільму,
Життя запам'яталося особисте.
Єхидно посміхається повний місяць,
Він видів ту дорогу, нині що пройшла,
Зрікатися не буду, бо знаю грішна,
Себе від помилок чомусь не берегла.
Та наша дорога зірками пізнана,
Спочатку відають, як буде й до кінця,
Вона для когось вже гладенька, змолоду,
Комусь потрібно прибирати ще сміття.
Хіба важливо в загальному зрештою,
З тобою були фортуна чи удача,
Сказати долі хотілося б дякую,
Себе поважаю...Господи, осанна!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988719
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.07.2023
автор: liza Bird