Завтра небо закриє порти.
Завтра хвилі вберуться у силу.
І уперше, де ти був не ти,
світ невинних підійме на вила.
Чи хтось виживе з них в суєті?
Чи хтось буде просити пощади?
Занімують невдячні святі -
ради почестей, але не правди.
І не буде громів - за межу
відкотилися сумніви й болі.
Викриваючи світу олжу,
самотиннієш в дикому полі.
Бо мовчанка - коріння нагих.
Бо покора - молитва безликих.
І десь там, де одні облоги
розсипаються попелом крики.
Але нині ще змаг не клясти.
Але нині ще міць не гоїти.
Завтра небо закриє порти
і зачне межисвіття горіти.
12.07.23 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988577
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.07.2023
автор: Леся Геник