світло крізь сіль

в  жерло  марких  сновидінь  знов  закинемо  пісню  журливу  
хусткою  з  каменю  дзвін  чавуновий  здолаєм
регіт  в  лахмітті  раба  -  рідкозубої  хвіртки  тремтіння
тихо  з  ретельним  завзяттям  на  гній  серед  дня  віднесемо

очі  змарнілі  мої  ще  блукають  по  стайні  овечій  
тій  що  вночі  ворожінням  здобуто  в  горнилі
в  кузні  у  чорних  циган  на  дорозі  чернечій
каменем  гострим  з  надгробку  на  свіжій  могилі

йди  но  до  мене  масти  на  життя  позолоту
меланхолійною  звабою  тіла  що  в  спрагу  закута
світлом  крізь  солі  стовпа  від  дружини  забутого  Лота  
щоби  у  кров-багряницю  скипіла  в  глибинах  вудила

120723

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988547
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.07.2023
автор: bloodredthorn