Згорнуло сонечко пелюстки
Спішить втомлене у надвечір'я.
Вечір сіє на небі зірки
Єднає долі -лебідь сузір'я.
Сонечко немов диск золотий
Скотилось до моря із синіх гір.
Охолоджує день вогняний
Звучить мінорно мелодія зір.
Мелодію шепочуть хвилі:
О, Марія Марія ,Марія...
Тривожать душу чайки милі
У серці живе -одна надія.
Хочу стріти тебе у житті
Будую до твого серця мости.
Відкриваю душу в почутті
згадую наше літо ,де я і ти.
Місяць осяює - дорогу
Кораблям до пристані Надія.
Висока хвиля б'є тривогу...
Нагадує про тебе Марія.
Море змиває вчорашні сліди,
Схиливши голівоньку квіти.
Лечу птахом на берег мрій туди,-
Щоб знайти наш тихий рай літа.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988405
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.07.2023
автор: Чайківчанка