Коли людина занадто зла,
То не дива,схожа на козла,
Бо вже давно нема інтиму,
Ото і казиться від стриму.
У очах зло, вогонь, де діти?
Душа болить, де ж тут радіти?!
Всі помилки свої не баче,
Того напевно й козлом скаче,
Можливо є й інші причини,
На жаль від зла нема вакцини.
Де зло там хитрість, не дай Боже,
В одній людині - то негоже,
Шкоду зробив, думка, то не я,
На мене зіпруть – дурня, фігня,
Ніхто не зна хто я й не хоче,
Голови враз, всім замороче.
А зло підступне, як позбутись?
Ти перед ним, не смій прогнутись!
По одній стежці разом не йди,
Тож свою гідність побережи,
Ти будь світанком на цій землі,
І згодом зникнуть постаті злі!
Коли душа - небесна блакить,
Як сльоза чиста, добром стремить,
Май щирих друзів, побориш зло,
Заструменить, життя джерелом,
Друже вважай - тобі повезло!
02.06.2023р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988182
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.07.2023
автор: Ніна Незламна