фосфор

Слова  -  меди́  акацієвих  рік,
ховаючи  під  блиском  гнійні  струпи,
пливли,  як  дим  пухкий,  туди-сюди,
гаспи́дами  вповзали  під  поріг,
а  німб  тримали  міцно  чорні  круки.

Цнотливо-біла  святість  напока́з,
долоні  простягали  гори  просфор,
учтиво-підла:  "терням  боса  бігла
устами  тамувати  біль  проказ"...
та  губи  ці  -  не  лік,  а  білий  фосфор.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988151
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.07.2023
автор: К0ВАЛЬ