Білий шум порожніх слів…
Краще б тиша і мовчання.
Що розвіялось кохання –
хтось збагнути не зумів.
Твій годинник відстає,
бо настало вже майбутнє,
у якому ти відсутній.
Втім, те горе не моє.
Повертаючись у небо,
дикий птах не гляне вниз…
Так, любов лише каприз.
Перейматись тим не треба.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988058
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.07.2023
автор: Світлана Себастіані