А я люблю у розкоші гаї,
Коли мені всміхаються красою,
Хотілося б хоч трішки навесні
Почути їхню трепетну розмову
Вербі заплести віти у косу,
Насолодитись ароматом раю,
Відчути справжню трепетну росу,
Душею доторкнутись до розмаю
Його маніжний дотик де лиш ти,
Цілунки милі променів ласкаві,
Не відчувала більшої краси,
Хіба, що найніжніший дотик мами.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988006
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.07.2023
автор: Наталі Косенко - Пурик