люблю цю дорогу
пряму,
до небокраю дотичну,
особливу дорогу, незвичну,
уже навіть тим, що вона голуба:
ідеш – наче б уже й серед неба
ніхто не повірить, ні?..
що бувають дороги блакит-ні…
безхмарні і голубі –
але це моя гарна правда,
моя невигадлива правда
на радість маленьку тобі
кому тобі?..
кожному,
у кого є неодступна потреба
зна-ти,
що є десь на світі блакитна дорога,
дотична до неба
і можна
по ній
іти
і ти
03.07.2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987819
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.07.2023
автор: Валя Савелюк