В'язні кохання

То  я  люблю,  то  ненавиджу…
Чи  щастя  ти,  а  чи  біда.
То  проганяю,  а  то  кличу,
То    м’якшаю,  а  то  тверда.
Не  знаю  жар  ти,  чи  остуда.
Але  без  тебе  пустота…
Іду,  немов  якась  приблуда,
З  посушливості  в  болота.
То  веселюся,  то  страждаю,
Заплутана  у  лабіринт.
Гоню  тебе  і  знов  вертаю  -
Ти  наче  водоспаду  плин.
Замкнувся  круг  й  по  ньому
броджу.
Вже    не  шукаю  світлих  смуг.
Від  спокою  свого  відходжу,
Гартуючи  в  напрузі  дух.
Вдвох  горимо  в  полоні  болю
Та  воскресаємо  з  пітьми.
Хоч  доля  кличе  нас  на  волю,
Та  видно    вічні  в’язні  ми.




адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987605
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.07.2023
автор: Marija