ДОНЮ, ПРОБАЧ…

(  Слова  Марії  Дребіт,
Музика  Олександра  Рожанського,  
Аранжування    Олександра  Рожанського,
Виконує  композитор  -  Олександр  Рожанський.)


                                       І

Розквітла  вишня  у  моїм  саду,
Біліє  цвітом  наче  наречена,
А  я  дивлюсь  і  бачу  в  ній  свою
Доросло-юну  донечку  в  світлинах...

                                       ІІ

Блукав  світами  пошуками  мрій,
Скарби  життя  складаючи  у  скрині,
Та  лиш  тепер  пізнати  я  зумів,
Що  найцінніший  скарб  в  моїй  дитині...

Пр.:
Рідна,  прийми...
Подивися  в  мій  бік  і  затримай  свій  погляд  на  мить.
Потяг  образ  відпусти  на  всі  колії  світу.
Доню,  прийми...
Я  прошу  тебе,  рідна...  Розлука  нестерпно  болить.
Дай  сивині  у  обійми  розмови  летіти...
Доню,  пробач...
Я  душею  і  серцем  благаю,  дитино,  пробач...
Вкрадені  дні,  що  життя  огорнули  сльозами.
Рідна,  пробач...
Ти  у  собі  й  мені́  мене,  моя  кровинко,  пробач
Батька,  що  йде  на  колінах  твоїми  слідами...

                                         ІІІ

А  час  минає  відліком  років.
Мої  літа  збираються  у  вирій...
В  оте  далеке  нині  вже  не  вспів...
Чи  встигну  я  знайтись  у  мрії  сивій?...



Марія  Дребіт


18.05.2023                                  Португалія.

https://youtu.be/XXM6aSyJoDo

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987536
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.06.2023
автор: VIRUYU