* * *
Ісусу Христу, Боголюдині-Творцеві,
і Діві Марії, Всеблагословенній,
присвячується в любові
Куди йде дух а з ним матеріальні
регалії —
у Небо — в центральність
Куди йдуть землі а з ними закучерявлені
далі —
в центральність!
всі ходять — «крутяться» «водяться»
а небо! — центральне…
всі хотіли б вернутись
у мрії
а йдуть — на волосині в печалі
в дитинство —
пити воду живу
в задзеркаллі!
а в дитинстві — лиш небо центральність
а тут politicon — мов згори їм відрізано
та і знизу —
відрізано Божі просто сандалі…
а я із дитинства
і небо — політ
і Небо — центральне є!
я пишу і уписуюсь в небо як жоден у світі
піїт
я уписуюсь
Бог — Центр
Небо? —
я художник — звідти
зникаю в пеналі
і веселки тут множаться —
далі…
ще й по веселках побігли сльози —
внизу — коралі
серце плаче за Небом
бо —
центральне.
Може над Церквою десь промайне
але — трішки
і — в тріщині
в небі збачать — мене
Чом мину?
Слово Боже
в мені не мине…
29.06.2023,
Київ — другий Єрусалим
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987438
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.06.2023
автор: Шевчук Ігор Степанович