МЕТАМОРФОЗА

Загуцають  у  смерть  таргани  що  в  чужій  голові.
Дурню  думка  у  сховок,  а  вольному  в  спадщину  воля.
Чепурун  голопузий  амур  стріли  губить  в  траві.
Не  зірки  бачать  очі  в  очах,  сумну  зчитують  долю.

Не  засліплять  прозрівшого  блискітки  марева  мрій.
Не  зіграє  коханий/кохана  роль  діда  Мороза.  
Заварив  крутим  кропом  пан  досвід  з  нейронів  напій.
Двох  небитих  дають  за  ту  бабу,  що  випала  з  воза.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987328
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.06.2023
автор: Пісаренчиха