Палай! Палай! Та близько не сприймай
Мелодію старого клавесина.
На лагідному фоні - ніж у спину!
Врятує серце вигаданий рай.
Палай! Гори! Всі теплі кольори
Перетворились на холодні роси.
Беззбройний, щирий, радісний та босий,
Себе за цю відвертість не свари.
Гори! Біжи! Впишись у віражі!
А не вписався - і не намагайся!
Ти чуєш марш, але знайди у вальсі
Жаданий порятунок для душі!
Біжи! Стривай! А хочеш грати - грай!
Секрети переконливої ролі
Та залишки омріяної волі
В тобі мовчать. Як боляче! Нехай!
Стривай! Іди! Крізь білі холоди,
Крізь перепони, осуд, коливання.
Хоч зовні - сміх, всередині - страждання
Та різні, суперечливі світи...
Палай! Палай! Летять у небокрай
Історії твої зі штампом дати.
Усі слова, які не встиг сказати,
Почує той, хто треба. Так і знай!
Палай!..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987006
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.06.2023
автор: Артур Дмитрович Курдіновський