Просили люди дощу у Бога,
Бо спека була нестримна,
Курявою стелилася дорога,
Городина жовкла на зиму.
Й Бог почув ці молитви від люду,
І правицею дощик навів.
І вже тиждень ллє щедро повсюди
А найбільше полоще наш Львів.
Людині не вгодиш ніколи, відколи
Її створив наш Отець.
Все життя ми проходимо школи…
Й не вдоволені губим терпець.
А може так грішні, що Бог нас карає
Всю нечисть й полову з голів вимиває.
Ніхто це не знає,
Бо правду Його ми пізніше пізнаєм.
18.06.23р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986989
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.06.2023
автор: Василь Дальнич