Як дичавіла «Прима» зранку,
давила горло, аж до кашлю,
а дим в’їдався у горлянку,
і місяць лютий скалив пащу.
Сів біля грубки на ослінчик,
дістав із торбочки кресало…
як перший спалахнув промінчик,
то заспівало й піддувало.
На вулиці казився скипень,
русло Дніпра скувала крига,
на грубці грівся чай із липи
та настрій підіймала книга.
І зігрівала тілогрійка,
бо ще тепло не йшло від пічки…
і тільки «Прима», як злодійка,
давила й дерла горло звично.
23.06.23р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986880
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.06.2023
автор: Микола Соболь