В захмаренім небі червлений серпанок,
Гудуть неутомні джмелі.
Душа ж, наче звір, що у лігві, підранок, -
Її полонили жалі.
Одне, просто так загубитися в часі,
Якщо є причина в житті.
А, інше, коли клятий ворог, наразі,
Тіла ще калічить міцні.
Душа кричить криком у щемі сердечнім,
Сприймаючи звістки сумні.
Зривається схлипом у зорі невтішнім,
Де невідь спустошує дні.
Червоно на захід - на Сході червоно,
Там пекло війни сіє смерть.
Печальні кортежі з колінним поклоном -
І сльози у душах, і твердь.
22.06.23
світлина: Валентина Ланевич
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986835
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.06.2023
автор: Валентина Ланевич