Мовчи.
Так є багато про що можна мовчати.
Ми наче втрачені, та нам є що згадати.
Тримай, лишень, мою руку,
Я впізнаю твої кроки по тихому звуку.
Кричи.
Най почують на заході і, навіть, на сході,
Сонце здригнеться, злякаються води.
Твій прихисток не омине, не покине.
Руїни, руїни... Та голос птаха все лине...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986611
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.06.2023
автор: Mezu Svitlana