Синьокій

Мовчи,  синьоока  дівчинко,
і  не  вигадуй  собі  синьоокого  неба!
Не  шукай  волошкових  полів  
і  голубих  озер.
Не  обціловуй  ніжних  пелюсточок  незабудок  
і  яскравих  кучериків  найвідважніших  блаватів.
Бо  морська  хвиля  не  підвладна  
твоїм  наївним  оченятам,
бо  волошкове  поле  лише  на  мить
кориться  вітру  і  заплітає  у  коси  
грайливий  сонячний  промінь.
А  ти  -  наївне  дитя,  що  шукає  дива,
того  дива,  що  світ  ще  не  придумав.
Того  дива,  яке  ще  не  вродилось  
на  долоньці  синьоокого  янгола.
Тому  просто  мовчи,
не  розхлюпуй  намарне  свої  океани...

16.06.23  р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986471
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.06.2023
автор: Леся Геник