Десь білі хмари а десь дощові
Своє весілля святкувало літо
І цвіркуни співали у траві
Та борошном вже пахло жито.
Зозуля перестала кукувать
Підкинувши своїх дітей у чужі гнізда
А соловейко полетів відпочивать
Люди стомились від дзвінкої пісні.
В озерах риба ходила табуном
Бобри лагодили свої загати
Павуки ткали сітки на вікно
На плесах бавились маленькі каченята.
Оця ідилія не потребує слів
Вже скільки років милуємось ми літом
Якби війна нам не лягала на чоло
Якби не гинули на Сході наші діти.
Будь проклятим навіки «руський мир»
Ваше болото, ваше св’ятотатцтво
Ваш цар- зачумлений вампір
І ваші награбовані «багатства».
Скоро розвіється туман і дим
Замайорить над нами прапор Перемоги
А в небі чистім, голубім
Почуєм ми свя’ткові дзвони.
16.06.2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986388
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.06.2023
автор: wanatol