путі, шляхи мої невидимі
і дороги мої не прокладені,
не намальовані…
як слова, які не пишу, лиш з собою ношу,
незрозумілі, а так, закодовані…
і приходять до мене вони, а я – до них,
якраз тими путями, що очима не ймеш…
і ім*я моє забудеш, але загубиш усе,
і більше вже не згадаєш
і не знайдеш…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986316
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.06.2023
автор: Мілена Христич