***

я  не  відбиваюсь  у  дзеркалах
вони  розбивають  мене  на  скалки
в  них  інший  світ,  в  них  інше  «я»
там  я  жива,  а  тут  –  на  друзки

я  вже  давно  загубила  «я»
але  знайшла  щось  інше  й  сумне
воно  то  мовчить,  то  плаче  мені
то  все  розказує  не  про  мене

а  дзеркала  навіть  не  дзвенять
коли  складають  моє  лице
хоча  й  розбите,  але  живе
і  усміхається,  хоч  і  смутне

у  цих  світах  скоро  буде  весна
а  там-  кімната  й  чотири  стіни
тут  мене  немає,  а  тут  я  жива
я  звідти  піду,  як  хочеш-спини

якщо  повернусь-  все  буде  знов
звичайні  слова-  а  смисли  нові
якщо  ж  не  вернусь,  шукай  той  день
коли  ми  не  разом,  але  ще  живі

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986315
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.06.2023
автор: Мілена Христич