Я сплету віночок з білих маргариток,
Поміж незабудок вплетені вони.
... Ніч - як подарунок, день вдалось прожити,
Кожна мить - безцінна, та, що без війни...
... Рік минув буремний, другий теж не тішить,
Україна б'ється - у воді й вогні...
Згадуємо з сумом, як було раніше,
Як жило між нами щастя в тишині.
Розцвітали весни, дозрівало літо,
Золотилась осінь, біло йшла зима.
І яскраве сонце сяяло над світом,
А тепер ні в чому радості нема.
У душі тривога, як звучать сирени,
Не знаходить серце тиші й укриття.
Порятуй, мій Боже, наш народ стражденний,
Дітям дай дитинство, людям дай життя.
.. Я сплету віночок з синіх незабудок,
Маргаритки в ньому - сонечка малі.
Вірмо в наші Сили! Перемога буде!
Й мир на українській звільненій землі!
10.06.2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986250
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.06.2023
автор: majra