Парує борщик, пахне кава,
М’ясце в гусятниці шкварчить.
А там, де битва йде кривава,
Пече вогненно. Там болить…
З вікна картаємо погоду.
Надворі дощ – натхнення час.
А воїн десь шукає воду –
Він щойно побратима спас.
Щось поновити, щось придбати –
Сягають мрії до зірок.
В когось уже немає хати,
Лиш хлібця би й води ковток.
Шлемо активно всім поради,
Як фахівці всіляких сфер.
А там, батьків чужих заради,
Загинув юний волонтер.
Комусь набридло сумувати,
Ввімкнули музику дзвінку.
А за стіною сива мати
Псалом читає у кутку.
Пенсіонер на дрон донатить –
На площі слухає концерт.
Копійки інший не потратить,
Донатить хтось йому в конверт.
Один снить теплим Чорним морем,
Азовським – інший. Там війна.
Не переймається хтось горем –
Дубай їм теж не чужина.
Так живемо. І чорне, й біле,
Сумне й веселе, ніч і день,
Багате й бідне та зболіле.
А всі для ворога – мішень.
Щоб нас цілком не розкололи,
Відчуймо разом всю біду!
Єднаймось нині, як ніколи!
Лиш так здолаємо орду.
© Галина Брич
11. 06. 2023.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986066
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.06.2023
автор: Галина Брич