[b]З[/b]а гаєм зеленим виднілась долина,
[b]А[/b] там походжала прекрасна дівчина ,
[b]Г[/b]ойдалися віти розкішні мов долі,
[b]Р[/b]озкидала нічка привабливі зорі.
[b]А[/b] місяць галантний чекав наречену,
[b]Л[/b]аскаво дивившись в травицю зелену,
[b]А[/b] поряд красуня стояла й мовчала,
[b]М[/b]отиви та зорі в намисто збирала.
[b]Е[/b]х, так неповторно розносились звуки,
[b]Л[/b]егенько, торкавши красуню за руки,
[b]О[/b]хоплена квітом таким неймовірним
[b]Д[/b]е щастя іскрилось промінням привітним.
[b]І[/b] сяяли зорі так дивно із неба ,
[b]Я[/b]ка неповторність, хоча і далека,
[b]Н[/b]а плечі тендітні вже падали тіні
[b]І [/b] тихо кружляли пелюсточки білі.
[b]Ж[/b]адані хвилини, зворушливі мрії
[b]Н[/b]если всю красу, опускавшись на вії,
[b]А[/b] десь у далі чути скрипки мотиви -
[b]У[/b] тінях нічних так звучали красиво.
[b]С[/b]покійно і легко - в душі мила пісня
[b]Е[/b]літно лунала грайливістю звісно,
[b]Р[/b]оман малювався чаруючим світом,
[b]Ц[/b]ілунки лишало привабливе літо
[b]І[/b] тихо під звуки всміхалися квіти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985810
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.06.2023
автор: Наталі Косенко - Пурик