Я намагалася не глянути у очі,
Відвести погляд свій у інший бік,
Хоч мріяла про це і дні і ночі,
Чекала зустрічі уже не перший рік.
Не описати, як пекло й тремтіло
У серці, ніби водоспад ріки,
Хоч розум знав, не слухалося тіло,
Не підкорялись дії і думки.
Хотіла відобразити байдужість,
Подумать лише… стільки літ спливло!
Дорослі люди і психічно дужі,
Та як забути, що колись було?
Скрізь погляди, як лазері снували,
І якнайдалі віддаляли нас,
Деталі більше значення не мали,
Бо ти і я… отут…тепер… якраз…
В ту мить спинився час, як тої ночі,
Хто ж знав, що довгий у кохання вік?
Я намагалася не глянути у очі,
Та як відвести погляд в інший бік?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985335
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.06.2023
автор: Інна Рубан-Оленіч