Черпаю ніч долонею до дна,
Ловлю ясні зірки в свої кишені.
Хтось на дерева свиту напина,
І золотаву нитку тягне в жмені.
Така ця ніч солодка і хмільна,
Із запахом моєї матіоли.
Я в кухлик наберу її сповна,
Немов нектар збирають з квітів бджоли.
Черпаю ніч долонею до дна.
Сміється місяць, розсипає зорі.
В саду на скрипці грає сарана.
Натхненна мить прокинулась надворі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985309
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.06.2023
автор: Незламна