В природі відстань видно до мети...
Тож розпочався дивний рух в повітрі.
Не сором йому все до нас нести.
Так тополиний пух мандрує світом...
Та скільки таємниць стало в ньому...
Чому з'являється білим і ніжним?
Чому цей клубок про муки спомин?
Хто зна, може це у русі самі сни...
Сни тих, хто впав, не вернувся з бою,
Летять до рідної хати з неволі,
Із облоги вирвались юрбою.
...З полону прагнуть додому, відколи!?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984948
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.06.2023
автор: Маг Грінчук