Рідної мови не цураймось

Колихала  ненька  немлвля,
Тихенько  колискової  співала.
Завдячуючи  маминим  пісням
Дитина  мову  рідную  вивчала.

Дитя  зростало,  пізнавало  світ,
Життєвим  шляхом  в  серці  несе  гідно
Слова  матусі  як  наказ,  як  заповіт:
"Знай  мови  різні  та  люби  лиш  рідну".

Бо  ж  мову  українську  недарма
Солов"їною  у  світі  називають.
І  джерелом  видзвонює  вона,
Лунає  піснею  від  краю  і  до  краю.

Блакить  небес  і  золото  колось,
Плекаймо  Слово  українське  і  братаймось.
Як  мова  є  у  нас  -  то  ми  народ.
То  ж  мови  рідної  ніколи  не  цураймось!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984128
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.05.2023
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський