Старі мнуті знімки,
Пожовкле їх тло.
Криївки й солдати –
Давно то було.
Бофони – не гроші,
Та йде боротьба.
Солдати... Ці хлопці
Не терплять ярма.
Товариші вірні –
Когось вже нема.
Хтось ліг ще тоді,
Коли зірка червона була.
Хтось вже в Україні
Закінчив життя
Із прапором рідним,
За який воював півжиття.
Хтось скаже: «Не варто».
Хтось скаже: «Не та!»
Хтось ще щось промовить...
А чи б говорив ти так в ті літа?
Мовчав би, синочку,
То й зараз мовчи.
Як є що сказати,
То кріса у руки бери!
24. 09. 2012
© Богдан Кухта
Підтримати автора:
4441 1144 2483 1947 - моно
4149 4999 9060 2763 - приват
[youtube]https://youtu.be/eofSf0glsMA[/youtube]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984025
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.05.2023
автор: Kukhta Bohdan