Коли настояний бузок дощу,
У леготі тремтить солодку ноту,
Неначе, хто торкає по плечу,
Здивованих обіймів шле турботу,
У ніжності розкрилених думок,
У легкості вечірнього зітхання,
Який ж ти вірний, друже мій бузок,
Цілуєш благовірно на прощання.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983937
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.05.2023
автор: Валерій Лазор