Знов я прийшов, зелена ниво, тобі поклониться
І простягаю руки до пагонів щедрих твоїх.
Дивлюсь - не надивлюсь, втішаюсь - не натішусь нині.
Зринає думка чиста, мов сльоза... Пережив лихо.
З яким трудом хліба розштовхують степи країни.
Від них віє невимірною силою природи,
Здоровою і трудовою працею людини.
Спасти людей від голоду, чи дружній дотик плодить!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983623
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.05.2023
автор: Маг Грінчук