Матусі дуже схожі між собою,
Та в кожного – найкраща від усіх.
Із ликом кожна матінка святої,
Хоч й є на кожній первородний гріх.
Така матуся, хоч молись до неї,
З доріг далеких – під її крило.
Краса її – величніша камеї,
Душа, ото – цілюще джерело.
І руки, завше пахнуть руки хлібом,
Світлиця й сад – то є той самий рай.
Така проста, земна, а кожна – з німбом,
Вона – ларець любові та добра.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983169
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.05.2023
автор: Шостацька Людмила