08.05.2021 р.
Маки... Маки... Плаче мати...
Хто насіяв їй в полі журби?..
" Я не вийду дитя проводжати -
Побіжу зустрічати з війни!"
***
День пам'яті, примирення - прийми,
Та не спіши з отим "ніколи знову",
Ми сьомий рік сучасники війни:
І знов "ніколи" вертиться по колу.
Ніколи знову не прийдуть сини,
Вдова дітей сама відводить в школу,
Руйнують землю підлі вороги...
В тилу старі чекають перемогу.
Ніколи знову не подасть руки
Солдат тому, хто топче його мову.
Всі кола пекла він вже встиг пройти,
А ти побачиш лиш відсутню ногу...
Ніколи братнім нам не наректи
Народ, що за ідею ту убогу,
Де "руській мір" ламає всі мости
І кров'ю прокладав свою дорогу.
"Ніколи знову" ще настане мить,
Бійці вернуться з прапором додому.
Солдат згадає мертвих, бо не спить
Й на сина гляне: "Ні! Ніколи знову! "
Наталія Петренко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983010
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.05.2023
автор: Наталія Волинська