Не забувай мене надовго,
Не вбивай у мені надію,
Руби мене, я не вцілію -
Краплі льоду живуть недовго.
Я хворий тільки лиш тобою
І краще вже мені не буде,
А лікар біль мою забуде,-
Вона залишиться зі мною.
Дощами ллється влітку злива.
Дочекайся хоча б восени,
Тебе прошу: не порушуй сни,
Прийди до мене, будь щаслива.
Ми стиснемо міцніше руки.
Усі думки змито дощами,
Життя бажає разом з нами
Жертвувати тавром розлуки.
Ти розбуди мене, привітай,
Розбий, зруйнуй мою темницю,
Темрява більше не насниться -
Я поруч, ти це не забувай.
Написано: 21.09.2015.
Відредаговано: 11.05.2023.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982922
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.05.2023
автор: Мирослав Манюк