В мій старий дім, дощем нічним
Гроза стукає і гуркотить грім.
Щось вона хоче мені сказати.
Я поспішно відкривати
Не буду їй зовсім.
Нехай приходить, але вже потім,
Коли ляжу спати,
Коли знайду тишу своєї кімнати,
Заснувши молодим.
У моїй уяві завжди вогонь та дим
Народжуються мороком чудним.
Попри грім, грозу, через віконні грати
Ламаю погляд, не можу розпізнати,
Хто ходить під вікном моїм,
Мене хоче налякати.
Написано: 14.06.2015.
Відредаговано: 09.05.2023.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982731
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.05.2023
автор: Мирослав Манюк