[i]Ветеран Другої світової Іван Оникійович Залужний
та його внук Іван Гутник- Залужний, що загинув
23-річним Героєм у 2014 - му.
Стоячи в дозорі поблизу Авмросіївки Донецької
області, він відкрив вогонь по ворогах, чим
врятував життя п'ятдесятьом бійцям свого
підрозділу, а сам був смертельно поранений...
Рік тому відійшов у вічність і дідусь. [/i]
Два Івани – два Герої!
І одна в них спільна доля.
Хто сказати міг чи знати:
Будуть землю захищати
Від фашистів, від рашистів -
Орків, виродків нечистих.
Дід Іван за Батьківщину
Німця гнав аж до Берліна,
Бився з ворогом, тож Богом
Був спасенним і додому
Повернувсь живим, здоровим.
Внук Іван за Україну
Геть ординську гнав скотину
У московське їх болото.
Мужньо спас він усю роту
Побратимів-українців
Від тих обстрілів чужинських,
Як прийняв весь бій на себе –
Сам загинув і на небо
Рушила душа Івана
Нескоре́на – хоч й стражденна.
День примирення сьогодні
Та зійшлись шляхи Господні
Й всі змішались в круговерті…
Українці - дуже вперті,
Відберуть зерно з полови
І розвіють по діброві
Те сміття, що не потрібне,
А зерно з насіння зійде
Проросте й заколоситься –
Україна відродиться.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982669
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.05.2023
автор: Ольга Калина