Ніколи вже не буде, як колись.
Війна тернові простягла долоні,
Вони нам в душу кожному вплелись.
У молодих сивіють швидко скроні.
Весна прийде дзвінким гудінням бджіл,
Покриє сад барвистими квітками.
І спів пташок ще буде, а у тім -
Болить глибоко в серці нам із вами:
За ніч безсоння і тривожні ранки,
За всіх небесних наших янголят,
І за чужі холодні десь бараки.
Ніколи вже не буде більше так...
Відродимо країну, знайдем сили.
Не стерти пам'ять нашу крізь роки.
За всіх дітей, яких осиротили,
Горіти в пеклі вам, кляті вовки.
Ніколи вже не буде, як колись.
Зруйновані життя ми не пробачим.
У наших душах всі світи зійшлись,
Вкраїнська мати більше не заплаче.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982534
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.05.2023
автор: Незламна