Вмостилося Сонце на ґаночок Ранку,
Низенько вклонилося, знявши свій бриль.
З блакиті бездонної лився серпанок
Рожевим мереживом в ніжності хвиль…
Тендітними рухами поміж фіранки
Гайнуло по закутках сонних кімнат…
Насипало жмені проміння у склянки
Під звуки весни й солов’їних сонат.
Прокинувся сонний, розніжений Ранок,
Вмивається бризками зрошених віт…
Ковточок з горнятка спиває Світанок,
Де в мареві травня ховається світ.
Спасибі Всевишній, за Ранок травневий,
За Сонце, що будить його на зорі.
От тільки б дощі не лилися "сталеві"…
На розкіш весняну, на Рай кольорів.
07.05.2023
Л. Таборовець
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982494
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.05.2023
автор: Любов Таборовець