Закреслити б усе й почати знову,
Немовби вперше радісна весна.
І скрізь лунатимуть дзвінкі розмови-
Закінчилась триклята ця війна.
А взяти б долю й вишити нитками,
Лише цих барв чомусь в житті нема.
Несе весна сумні хмарки над нами,
Й зажуру водить світом крадькома.
Блакитний взяти б - вийшло чисте небо
І наша воля щира та палка.
Річок джерельних і озер потреба,
Щоб нам дорога не була тяжка.
Мені би жовтий - теплоти та щастя,
Гарячих квітів на полях й в саду.
Нехай веселкою життя нам вдасться,
Я ніжність ранку в ниточку вкладу.
Найти б червоний, щоби вишить маки,
Кохання й віру кольором сплести.
Дай подолати вмиті болем ранки,
Й черпати радість від краси весни.
Хай доля встелить килими святкові
На всі дороги, сплутані стежки.
Щоб все омилось в радості й любові,
Найти б усім нам світлі ниточки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982483
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.05.2023
автор: Незламна