Солов’їними трелями низько над садом
Опустилась вечірня зоря.
Залишилася веснонька друга позаду,
А тебе із війни ще нема.
Приспів:
Засвітилось над Бахмутом небо червоним –
Ти на себе приймаєш удар.
Я молюся й до Господа тягну долоні -
Щоб Бог спас від ординських примар,
Щоб снаряди російські ніде не зривались
І щоб фосфорний дощ не ішов,
Щоб всі кулі ворожі тебе оминали
І додому живим ти прийшов.
Пелюстками осипалась вишня донизу -
Весь цвіт білий в зелену траву,
Розриває неспокій вечірнюю тишу
І я подумки в Бахмут лечу.
Приспів:
Засвітилось над Бахмутом небо червоним –
Ти на себе приймаєш удар.
Я молюся й до Господа тягну долоні -
Щоб Бог спас від ординських примар,
Щоб снаряди російські ніде не зривались
І щоб фосфорний дощ не ішов,
Щоб всі кулі ворожі тебе оминали
І додому живим ти прийшов.
Я би пташкою зараз до тебе летіла
І тебе затулила б крильми,
Всю б ворожу навалу з тобою відбила –
Хай тікають від нас вороги.
Приспів:
Засвітилось над Бахмутом небо червоним –
Ти на себе приймаєш удар.
Я молюся й до Господа тягну долоні -
Щоб Бог спас від ординських примар,
Щоб снаряди російські ніде не зривались
І щоб фосфорний дощ не ішов,
Щоб всі кулі ворожі тебе оминали
І додому живим ти прийшов.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982376
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.05.2023
автор: Ольга Калина