Сонячне сяйво, з ранком лилось до землі,
Тішивсь горобчик,- Чари, так добре мені,
На підвіконні уміло миє крильця,
Всім зрозуміло, треба ж гарненько вмиться.
Щоб день зустріти, он миле сонце встало,
Краса довкола, проміння застрибало,
Точно, як я! Й до всіх доволі привітне,
Мабуть любується, в саду нарцис квітне.
Уже й вербичка пушком причепурилась,
Весна усміхнена, ледь зазолотилась,
Злегка іскриться срібна роса по полю,
Ну, от і я - уже вмився, тож дозволю,
Сказати вам, дітлашки - Доброго ранку!
Ген – ген долина вбралась у вишиванку,
Мать мачуха й ряска манить кольорами,
Весни дарунки, потішимось й ми з вами.
Скік- скіт горобчик ,- Цвінь-цвінь, - звучить довкола,
Вже друзі поряд, юрбою роблять кола,
До річки й лугу скликають політати,
Щоб новий день веселіше зустрічати!
Тож не баріться, дітки гайда з хати,
Давайте разом весноньку вітати!
23.04.2023р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982049
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.05.2023
автор: Ніна Незламна