Сиджу, гадаю:
де найвища втіха,
У чому сенс ,
навіщо я живу?
В лікарні десь
себе згноїти тихо,
Чи, заволавши
пісню бойову,
Дрючком булатним
в стомленій десниці
Уявні лупцювати
черепи
Без впевненості ,
що все те не сниться,
Бо перед тим
я таки трохи пив…
Однак, прийнявши
філіжанку кави,
Я визначатись
маю на меті,
Тож переймусь
питаннячком цікавим:
Я янголів шаную,
чи чортів?
Ото якби зібрати
в дві бригади,
На полі,
що у мене в голові,
І змусити їх
битися заради,
Буття,
в якому даності нові...
Що переможе,
ліри чи сокири,
Чи божа воля,
чи обставин збіг…
І в ході вболівати
буду щиро,
За тих своїх,
хто саме й переміг.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981961
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.05.2023
автор: Алексей Мелешев