киснуть довкола відстані і трамваї
зорі двояться мов язики зміїні
бачиш по тій дорозі де ми триваєм
блудними повертаються наші тіні
вразить іржа корозій усі корони
тільки з пап’є-маше омине зараза
братись гуртом за руки для оборони
брати когось за руку це бути разом
нишпорить вітер вимерлим побережжям
будеш із ним безмовною чи якою
ніжність у грудях носиш так обережно
ніби гранату з вирваною чекою
19.01.20
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981445
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.04.2023
автор: Тарас Яресько