Не розучіться люди вчувати голос тишини!
У неї свої закони, влада її особлива...
Збагни тиші знайому премудру мову без вини.
Красу планети вона навчає берегти, як колись.
Вишнева віть, біліє усмішка , а серце мріє...
Як згусток тепла вишень в пишнім цвітінні, ще молоді.
Весняний день, радість на душі , сонце хоче погріть.
Скажи, чи помітив ти, як для тебе розквітли сади?
Неначе немає війни, кольори - тайна рослин...
Тюльпани, царські корони, кульбаби біля оселі,
У їхнім погляді, мов лагідний струм Батьківщини.
Оаза втішає мене і кличе думи веселі...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981258
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.04.2023
автор: Маг Грінчук