Мої слова вони все ж не для всіх
Поринуті в незрозумілі сподівання
Але я все ж таки не зміг
І перетворив усе це на страждання.
Собі я мовив, ну немає часу
Не той момент щоб думати про це
А сам в душі тихенько мрію
Що доля вирішить усе.
Розумом я знаю правду
Що страх веде мене вперед
І мимоволі я втрачаю
Свій шанс на свій солодкий мед.
Цим хочу я усе сказати
І визнати усі ці помилки...
Довіритися долі означає
Розвести руки і піти.
На словах я може і не зможу
Почервонію на очах
Але ці строки на бумагу
Залишуться на часі у віках.
Тримає серце у напрузі
Коли в очах у мене ти
І все що йде у цьому дусі
Мені приходить навіть у вісні.
З днем валентина, сонце
Ти гідна всіх земних троянд
Не забував сьогодні я про тебе
Була ти у мене на думках.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980859
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.04.2023
автор: Нефілім