Немає і краплі надії,
У те що є я і ти.
Усі смарагдові мрії
Розбились об береги..
Я вже ні в що не вірю...
Почуття свої душу.
Безслівна, пуста, безкрила,
Проте, досі люблю...
За що, точно не знаю...
Навіщо так і чому..?
Я нічого від тебЕ не чекаю..
Я просто, просто люблю..
Ти цього ніяк не знаєш,
Лише в глухій тишині,
Твоє ім'я промовляю
Творцеві що в вишині...
Нічого більше не прОшу,
Ні забути, ні повернути..
Хай станеться так, як Він хоче,
Його задуми важко збагнути.
А я вже і не стараюсь
Хай станеться те, що має...
Я в тисячний раз зламалась
Є сенс якийсь підійматись?.....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980799
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.04.2023
автор: Анна Герасимчук