Нема людей на вулиці,
Вони є, та їх надто мало.
Заховались від ковіду,
В квартири - шкарлупки.
Виходять з хати
Лиш по потребі.
Чи на роботу, яка
Не залишає їх вдома.
Ніхто масово
Не п'є пиво,
Чи їсть круасани,
Чи жлукче вино.
Здається всі кафе, ресторани
Лишні в ковідному ланшафті,
Ставши непотрібними.
А ще ціни кусаються
Псами, що терзають
Всіх, незалежно
Від достатку,
Сумна новітня історія.
(Верлібр)
7 лютого 2022 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980785
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.04.2023
автор: Володимир Кепич